Василь Васильович Портяк — український письменник, прозаїк і сценарист. По закінченні середньої школи понад два роки працював лісорубом, вантажником, такелажником — переважно в пересувних ліспромгоспах. У 1972 році вступив на факультет журналістики Київського державного університету, який закінчив у 1977 році.. Дебютував у 1980 році новелою «Міцьо та Вовчур» у львівському журналі «Жовтень», мав пізніше ще кілька публікацій («Вітчизна», «Ранок», «Літературна Україна» та ін. періодичні видання), випустив книгу новел у видавництві «Молодь». Збірка «Крислачі» вийшла друком у 1983 році. Був прийнятий на роботу у видавництво «Молодь». Два роки навчався в Москві на Вищих курсах режисерів і сценаристів (майстерня Є. Барабаш). Відтоді працював у кінематографі. За його сценаріями було знято художні фільми «Меланхолійний вальс», «Вишневі ночі», «Нам дзвони не грали, коли ми вмирали», «Атентат. Осіннє вбивство в Мюнхені», «Пудель», «Стріл», повнометражний документальний «Чия правда, чия несправедливість» та низку короткометражних кінофільмів.