У школі вони твердо вирішили присвятити себе мистецтву: Поліна мріяла про балетну сцену, Костя уявляв себе поетом, мріяв про літературний інститут. Минули роки й вони зустрілися знову: вона – артистка естради, він – коваль. Костя цінує свою професію і, як і раніше, кохає Поліну. Його чуйність і віра в її талант переконують дівчину у правильності обраного шляху.